На питання, чому більше не приходжу робити уроки, нагрубив. Правда, потім вибачився. Вона дуже спокійно відповіла, що не образилася на мене. І тут я зрозумів, що недостойний дружби з такою дівчинкою. А як я хочу, щоб все було як колись...».

Що можна відповісти хлопцеві? Яку дати пораду?

Скупий, аж синій.

На тобі, небоже, що мені негоже.

Є в глечику молоко, та голова не влазить.

На чужий коровай очей не поривай, а про свій дбай.

Прочитай текст і дай відповіді на запитання

Всеволод Нестайко

ЗАПИСКА

(з повісті «Чарівні окуляри»)

Я завжди з радістю чекаю літніх канікул, щоб поїхати до діда й баби у село. Дід у мене веселий, вигадливий. Ми з ним і рибу ловимо, і по гриби ходимо. Але партнером по чарівних окулярах дід аж ніяк не міг бути. І я боявся, що коли ми з Ромкою розлучимось, пригоди з чарівними окулярами припиняться. Дід Грицько помітив мій невеселий настрій першого ж дня.

- Чого це ти носа повісив? Може, закохався?

- Таке скажете! - пхикнув я.

- А що, нема у вашому класі жодної дівчинки, яка б припала тобі до душі?

- Авжеж! Ритка Скрипаль, наприклад! Її навіть у кіно знімати хотіли, та вона захворіла.

- І ти в неї не закоханий?

- От ви, діду, якийсь дивний! «Закоханий», «закоханий»! Ми ж іще школярі!

- Ну то й що? Я у твоєму віці дуже закоханий був.