- Ще б пак - адже ми разом ходили в музичну школу, і він допомагав мені із сольфеджіо. А ще з ним було дуже цікаво гратися.

- А потім?

- Я частіше почала спілкуватися з Вікою.

- Ну от, бачиш! Тепер Павлик, вочевидь, почуває себе ображеним.

- Він сам винен!

- Намагайся не роздмухувати вогонь сварки, не гарячкуй. Бережи справжню дружбу! -твердо сказала Марта, пригорнувши сестричку.

І поки Оленка мовчала, додала:

- Дивись, у наших мами й тата небагато справжніх друзів, і всі вони ще зі шкільної пори. Твоя краща подруга Віка знає про тебе більше, ніж батьки. Вона завжди поряд, ви телефонуєте одна одній, обговорюєте події дня. Ти радієш її успіхам і сподіваєшся, що й вона так само щиро ставиться до тебе. Проте так іноді буває, що дружба сходить нанівець.

-Ай справді, чому? - Оленка поглянула на Марту.

- Та тому, що інколи ми вимагаємо від інших людей, особливо від друзів, більше, ніж даємо їм, не завжди допомагаємо, коли вони того потребують. Велика мудрість криється у словах: «Друга шукай, а знайдеш - тримай».

- Дякую, Мартусю, - Оленка пригорнулася до сестрички. - Спробую завтра помиритися з Пав ликом.

Справжня дружба завжди заснована на довір'ї та відвертості.

У Греції розрізняли три типи дружби:

1) дружба взаємовигідна;

2) дружба, заснована на емоційній прив'язаності, яка приносить задоволення;

З) безкорислива дружба, коли друга люблять заради нього самого.

Остання вважалася вже почуттям. Головна моральна цінність дружби - розуміння іншого і вміння надати йому можливість якнайкраще виявити себе.