Лиш не бува ніколи, Щоб друг, тебе забув. А як забуде раптом Тебе твій друг - то що ж: Ніякий він не справжній, А просто так - ніщо!.. Прочитай текст і дай відповідь на запитання Володимир Чистяков Для того, щоб відповісти на це запитання, треба спочатку розказати, звідки він узявся. Відповідаю: Макарон був у нас завжди. З самісінького першого класу, коли ми взяли своїх батьків за руки і привели до школи. Наш тодішній учитель фізкультури, коли вперше Генку побачив, так зрадів, ніби йому велосипед на день народження подарували. Він довго і закохано дивився на Дорошенка, а потім сказав: - Молодець! Діти! Беріть приклад з Дорошенка. Ось, хто краще за всіх у дитсадку кашу їв! Але потім з'ясувалося, що Дорошенко їв кашу все ж таки не так добре, як хотілося вчителю. Бо, крім баскетбольного зросту, у Генки для фізкультури ніяких даних більше не було. Коли вчитель попросив його підтягтися на турніку, Генка почав так звиватися і розгойдуватися, що Хома Мітюлькін не втримався і сказав: - Оце так макарон висить! Тоді Генка просто впав з турніка. Він качався по матах, стукотів ногами і реготав: - Ма-ка-рон!.. Він сказав!.. Що це!.. Макарон!.. Висить!.. Ой, я не можу!.. Але наш фізкультурник не сміявся. Він відразу такий сумний зробився, ніби в нього відібрали велосипед. Генка не виправдав його сподівань... У четвертому класі до нас прийшла Оксана Михайлівна, яка раніше виступала за збірну
|