я репетую, як шалений! Отже, з'їси тарілку супу - всі твої болячки просочуються йодом, і ти відразу ж видужуєш! Ні болю, ні крику!

Скільки ж потрібно солі на дванадцять тарілок супу? Ніколи не думав, що це така велика проблема. Але я знайшов вихід: спочатку всиплю півпачки, і якщо буде мало, можна буде додати ще. Розділив пачку навпіл, насипав, почекав, поки сіль розтане, покуштував. Суп був такий солоний, що я обпік рот! Це все йод... Що тепер робити? Може, долити ще дванадцять тарілок води?.. Тоді доведеться кликати в гості всіх сусідів у під'їзді...

Ура! Знайшов вихід! Я обережно вилив з каструлі воду, а в гущу додав ще дванадцять тарілок води!

Цього разу суп вийшов світло-жовтим, як мамине літнє плаття. Знову пробую на смак, їсти можна, але чомусь знову немає солі! Дивно. Запах лаврового листя є, навіть смак тушонки лишився, а от солі - нема. Про йод я вже й не кажу. Доведеться солити ще раз. Тепер я буду розумнішим. Ділю решту солі навпіл, висипаю чверть пачки в каструлю. Насипав, розмішав, покуштував...

У житті я не бачив такої солоної солі! Може, це не проста, а концентрована сіль?! Я знову прочитав усе, що написано на пачці, але нічого нового не дізнався.

Вилив із каструлі воду і до гущі додав ще дванадцять тарілок води. Тепер сіль кладу по чайній ложці. Чотири ложки насипав - і якраз. От що значить концентрована сіль!

Увечері мама й тато повернулися з роботи. Не встигли вони увійти до кімнати, як я радісно повідомив:

- Як вчасно ви прийшли, вечеря готова, на вас чекаю!

- Ах ти моє золото! - сплеснула руками мама.

- Чим же ти нас збираєшся годувати, синочку? - запитав тато.

- Я зварив суп!