нізації, яка б управляла Інтернетом, контролювала в ньому події, наводила порядок».

- В Інтернеті відсутній етикет?

- В Інтернеті є протоколи, тобто рекомендації, як поводитись за тих чи інших умов. Завдяки протоколу, як етиці серед людей, в Інтернеті можуть взаємодіяти комп'ютери різних моделей.

- Таке скажеш! В Інтернеті ніхто нікого не бачить і не чує. Можна грати яку хочеш роль!

- Це інше. Анонімність Інтернету дуже приваблює твоїх однолітків видимою відсутністю будь-якого зовнішнього контролю. Але кожна Червона Шапочка, яка виходить погуляти, мусить пам'ятати про Вовка з лісу Інтернету. В Інтернеті маса пропозицій познайомитися, подружитися, стати членом якоїсь організації. Але, по-перше, дармовим сир буває тільки у мишоловці. Тобі можуть запропонувати подивитись класні картинки, переписати інформаційну програму, запропонують дармову послугу, а тим часом використають інформацію з твого комп'ютера і перепишуть усі таткові файли. Комп'ютерна мережа може зробити на певний час наш комп'ютер прозорим, доступним, незахищеним.

- Я знаю! Разом із файлами чи електронною поштою можна отримати вірус - так було у мене минулого тижня. Татко всю систему в комп'ютері лікував, як мене мама таблетками від грипу.

- Тоді я краще буду гратися в ігри. Там усе таке справжнє й прикольне!

- Мені теж подобаються деякі. Але, знаєш, у нас у групі є один хлопець, який застряв у віртуальному вимірі як муха в павутинні. Я не проти твоїх комп'ютерних розваг, але зловживання шкідливі навіть у відпочинку.

- А що трапилося з тим хлопцем?

- Він так захопився грою, що занедбав навчання і не склав іспити влітку, його мало не відрахували, а йому все байдуже - стосунки з