Малювали «Козака Мамая» на полотнах і на стінах хат, на дверях, на віконницях, на кахлях і скринях. Навіть на липових вуликах і пранишних дошках інколи з'являлося простодушне обличчя цього козарлюги. Ймовірно, що в таких випадках зображення запорожця набувало значення обере-га, охоронця житла, господи, селянина.

Народного героя, козака-воїна малювали не в запеклій сутичці з ворогом, а під час перепочинку, спокійним і замріяним. Та за цим зовнішнім спокоєм криються його глибокі душевні переживання. Чимало років він уже не розлучається із шаблею, боронячи батьківський край від ворогів. А коли випала вільна хвилина, сів під дубом, поклав осторонь зброю і самій лише бандурі, «подрузі вірній», виповідає в співі свої тужливі думи.

(З журналу «Пам'ятки України»)

1. Порівняй характери намальованого на картині та зображеного у оповіданні козака.

2. Поділися власними міркуваннями про те, що тобі найбільше подобається в образі цього легендарного героя.