ближче? Часом така дитина потребує не їжі чи одягу, а уваги, співчуття, розради.

- Знаєш, Оленко, раніше, про це мені ще моя мати розповідала, - долучилася до розмови бабуся, - існувала така традиція: коли дівчинка росла сиротою, то в косу вона заплітала голубі стрічки. І люди при зустрічі обдаровували дівчинку хлібом, грішми, тканиною, одягом, бажали їй стати щасливою та багатою. Кожен, хто мав совість, вважав за свій обов'язок допомагати бідним, убогим людям. Особливо у свята благочестиві люди намагалися нагодувати старців, роздавали милостиню, вирушали у притулки, лікарні, розносячи подарунки.

- А совісних людей раніше було багато? - спитала Оленка.

- Так, кицю, - сказала бабуся. - Але, я сподіваюсь, що їх і зараз знайдеться не менше. Хіба не так?

- Придумала! - зраділа Оленка. - Тетянчина мама працює в дитячому будинку для малюків. Думаю, що всі дівчатка погодяться відвідати малят, може, і хтось із хлопців захоче...

У кожного народу є свої, перевірені часом, прийняті всіма норми етикету. Неповторний та самобутній етикет має і український народ. До числа найпоширеніших, найвідоміших моральних уявлень українців належать повага до старших, любов до рідної землі, гостинність, працелюбність.

Традиції - досвід, форми поведінки, моральні цінності, уявлення людей, що склалися історично і передаються з покоління в покоління передусім через фольклор.

Загальновизнаний порядок, традиційно встановлені правила поведінки певного народу називаємо звичаєм.

Обряд - це встановлені звичаєм дії; церемонія.

Традиції, звичаї, обряди об'єднують минуле й майбутнє народу, стають охоронцями ладу у взаєминах з іншими людьми.