Про те, якими були і є моральні норми українського народу

Оленка повернулася після уроків додому і вже з порогу зрозуміла, що мама вдома. Вона разом з бабусею поралася на кухні: увечері родина чекала гостей.

- Мий руки, Оленко, - і до столу, - сказала мама. - Сьогодні на обід твої улюблені тюфтельки.

- І маків'яничок ось-ось спечеться, - додала бабуся.

- Мамо, ти знаєш, сьогодні ми в класі читали листа дівчинки Марини. Марина - сирота, і ми вирішили потурбуватися про неї, надіслати їй книжки, шкільне приладдя, одяг.

- Молодці! А як до вас потрапив лист дівчинки?

- У тім то й справа, що листа надруковано у журналі, адреса не вказана. Чи можемо ми взяти адресу Марини в редакції журналу?

- Похвально, що ви готові допомогти дівчинці в біді. Звичайно, адресу можна взяти в редакції. Але я вам пропоную озирнутися навколо. Ми звикли відгукуватися на поклик тих, хто далеко: в іншому місті, іншій країні. Допоможіть тим, хто поруч з вами. Поглянь навколо - скільки їх - одиноких дітей! У кожному місті є дитячий будинок. Можливо, вам варто познайомитись з його мешканцями