- Оскільки твоє прізвище я вже знаю, ти і відповідатимеш за темою минулого уроку. Отже, розкажи нам про корисні копалини Північної Америки.

Пундик ледь не заточився від такого підступного запитання. Але ж треба знати нашого Грицька! Будь-який інший п'ятикласник неминуче сказав би, що ми цього не проходили і взагалі у нас за розкладом урок математики. Але Пундик не такий. Він лише трошки похитався, потім поторкав окуляри - і почав:

- Важко переоцінити значення копалин у житті й діяльності людини, - сказав він. - Вони відіграють важливу роль у політичних, економічних і морально-етичних аспектах існування людства. Враховуючи саме цей останній фактор, який у наш час набуває особливого значення, кожному школяреві слід чітко розрізняти копалини корисні й копалини шкідливі.

Марина Іванівна дещо очманіло подивилася на Пундика:

- Що?.. Що ти сказав?..

Але нашого Пундика, коли він урок відповідає, не так уже й просто збити з панте-лику.

- Я сказав, - наполягав він, - що копалини бувають як корисні, так і шкідливі. Корисні знаходяться у землі, звідки їх видобувають геологи, а шкідливі кожен з нас може знайти навіть на вулиці.

Марина Іванівна спитала:

- Скажи чесно: готовий ти до уроку чи ні?

Вона ж не знала, що в цьому наш Пундик і під

тортурами не зізнається!

Тому він знову вдарився у міркування щодо користі корисних копалин. І врешті-решт завершив свою промову словами, які миттєво облетіли всю школу і піднесли Пундика на новий щабель слави. Він сказав:

- Серед численних копалин Північної Америки найціннішою корисною копалиною є картопля.