Павлик і Оленка поверталися зі школи додому разом і голосно обговорювали похід у театр. Оленці все сподобалося, вона навіть домовилася з подружками знову піти в театр на прем'єру мюзиклу. Павлик не був у захваті, бо спектакль видався йому задовгим. Дорога пролягала повз універмаг і друзі враз спинилися, мов зачаровані, перед вітриною.

- У нашого Петрика в п'ятницю день народження. Він і тебе запросив, еге ж? Ти вже придумала, що йому подаруєш?

- Ще ні. А ти?

- Моя бабуся каже: «Дорогий не подарунок, дорога увага. Головне не забути і вчасно привітати зі святом, можна просто листівкою!».

- Ми з тобою, Павлику, грошей поки що не заробляємо, отож подарунок не може бути дорогим. А чим Петрик захоплюється, про що він мріє, ти знаєш?

- Петрик давно мріє про собаку.

- Ну, ні.

- А ще він загубив свій блокнот. Я можу йому подарувати новий. Дивись, у нашому магазині якраз щось подібне є...

- А якщо йому не сподобається малюнок на обкладинці?

- Подарунок - це завжди ризик!

Про те, як правильно ходити в гості